Тріска чорна

     Чорна тріска має подовжене, трохи стисле з боків тіло, темно-сіре або майже чорне забарвлення спини і світліше черево. На вигляд справді нагадує тріску, через що й отримав комерційну назву «чорна тріска».

    Головна особливість цієї риби – дуже високий вміст природного жиру. М'ясо біле, крупно-шарувате, м'яке та ніжне, з характерною маслянистою, практично «танучою» текстурою. Саме тому шаблефіш іноді називають butterfish - олійною рибою. Риба може досягати понад 90 см, а тривалість життя окремих особин перевищує 90 років.

     Чорна тріска - переважно північно-тихоокеанський глибоководний вид. Основні райони розповсюдження: 
Аляска;
Берінгове море;
Алеутські острови;
північна частина Британської Колумбії;
узбережжя Вашингтона;
Орегона;
Каліфорнії;
північно-східна частина моря.
Дорослі особини в основному мешкають біля дна, головним чином на континентальному схилі, на значній глибині.

       Значні промислові запаси у водах Аляски, тому саме аляскинская чорна тріска одна із найвідоміших варіантів цієї продукції міжнародному ринку.      Чорна тріска вважається делікатесною рибою і особливо популярна в японській та північноамериканській кухні. Її жирне м'ясо добре підходить для способів приготування, при яких риба може пересохнути у пісніших видів.

    Найбільш поширені способи:

• запікання;
приготування на грилі;

• обсмажування на сковороді;
приготування на пару;

• копчення;
маринування з подальшою термічною обробкою;

• приготування з місо-газуруванням;

• використання в ресторанних стравах та рибних асорті.


      Особливо відома комбінація чорної тріски з місо: жирна м'якоть добре поєднується із солодко-солоними маринадами.

     Кулінарна особливість: через високий вміст жиру шаблефіш виходить дуже соковитим і ніжним, тому його цінують у ресторанній кухні значно вище за багато звичайних пісних білих риб.